Не кличу, не жакую і не плачу,
Що я була наївна і незряча,
Симпатія від першої хвилини,
І всі слова сприймались, як перлини…
Не кличу, не жалкую і не плачу,
Що в почуттях була я необачна!
Так довго в серці не було нікого,
Жила там тільки щира віра в Бога…
Не кличу, не жалкую і не плачу,
Що маю дуже толерантну вдачу.
Коли слова болючі жалять змієм,
Я гідно захищатися умію…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436789
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО