Життєвий шлях свій оглядаю,
І бачу, що він був тернистим.
Нічого не прошу і не волаю,
Бо завжди був я оптимістом!
Здоров’я ніхто не зможе дати,
А ні продовжити життя.
Вставай, поки можеш стояти!
Кайся, як допоможе каяття!
Живи, поки ти зможеш жити!
Живи, та не доживай!
Роби, що зможеш ще зробити,
На завтра вже не залишай!
Співай, якщо пісні ти знаєш,
Путяще щось роби, твори!
Бо ще багато пам’ятаєш
З тої, пройдешної пори!
А в цю пору, що приходить,
Хмарки пливуть і сонце сяє.
Сам знаєш, що усе проходить,
А життя триває і буяє.
В чужу не втрапиш! В свою ляжеш!
Коли Господь благословить.
«Я в цьому світі, - усім кажеш,-
Живу, щоб жити і любить!»
Не живи, щоби робити,
А роби, щоб ще пожить.
Спіши творити і любити,
Лиш той встигає, хто спішить!
Навіть, до підсумку добрався,
Навіть , побачив кінець свій,
Ба, навіть… помирать зібрався,
А зерно готуй і жито сій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436790
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: БГІ