Батьківська хата край дороги,
Моє пристанище в житті,
Я йшов від рідного порогу,
Лишивши вдома дні святі.
З цієї хати ще маленьким,
Йшов босоніж із сухарем,
Тут вчила жити мене ненька,
Татусь від бід вкривав плащем.
Садок шумів, як вітер в полі,
Хліба росли, я пас корів
І усміхався щедро долі,
Тут я родився ріс і жив.
Мій незабутній, отчий доме,
Пройдуть літа... Іще не раз,
Я пригадаю те знайоме…
Батьківський дім – дороговказ.
Колись я стану на коліна,
Чолом торкнусь святих дверей,
Де хата ця зростила сина
І кожен день чека вістей.
Моя хатино, край дороги,
З тобою частка серця тут,
Тобі вклоняюся у ноги,
До тебе в нас один маршрут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436808
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Віталій Назарук