Заборонь мене, знищ! Розтрощи й розтопчи.
Я сказав, що ненавиджу твої порядки!
Кожну кістку зламай, кожен подих спали,
Але спершу дослухай цей почерк до крапки.
Якось було життя.
Якось зникли пісні.
І не в кайф про панів
Більше чути нащадкам
Тих що жили на вільній,
Красивій землі
Ти ненавидиш. Зрадив?
Кохай беспощадно.
Без душі без подиху без крил
Я дойшов і впав до ніг. Верону?
І розбудив останє гроно
Винограду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436835
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: fire_maroder