прошарки пошарпані
тобою і вдалеч
на Страдч може й глибше
як скати в безодню
безтільні оті
скати
старітись скоріше би
згинути бризками
пребілої піни
між пащами скель там
де без плоті скати і ти
чернець всіх узбічь
блакитні гвоздики мив
в блакитній сорочці спав
на блакитний вогонь молив
і падав
прошарки пошарпані
на Страдч може й глибше
від тім ́я у велетня
до гвоздики
дорога скривавлена
як страдниця
що забита камінням
наді мною колонами
голова Каллікрата і
напів Парфенона і
скати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436877
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: kappa