1.
Море…
Острів…
Пляж…
Удвох…
І – нікОго!
Лише стогін –
Лише стогін –
Ах та Ох!
2.
А на морі –
Білокрилі…
В них чомусь…
пушок на «рилі»…*
Це тому, що молоді –
Двоє…
Білі…
ЛебедІ…
3.
В морі чути:
«тьох» та «тьох»,
А на суші –
«ах» та «ох»!
Там і тут –
лебідки милі…
Там і тут
закони – в силі…
Ось на морі
вже утрьох,
А на суші –
«ах» та «ох»…
4.
«Милий Боже,
нам не гоже
Хрест нести
під «ах» та «ох»!..
Зроби так,
Всесильний Боже,
Стати щоб,
як їм, утрьох…»
5.
Не чує Бог,
бо певно слуха
баладу про
щасливих «тьохів»,
Та тим дає,
хто має вуха
і щастя п’є,
бо Бога слуха…
Епілог
…А втім – то
діло не моє!–
Всяк має те,
що заснує:
То їх турботи –
Аха й Оха...
Коли
нема
«кебе»
для
«тьоха»!
___________
* На Лебединих островах, за свідченнями
вчених-орнітологів, лебеді, що народилися
в гніздів'ях Причорномор'я, Приазов'я та
Прикаспію, мігрують на Лебедині острови,
де є необхідні умови (корм, кліматичні умови)
для "линьки" (3 роки), а відтак, "вбившись у
колодочки" та знайшовши собі пару, повертаються
у місця постійного проживання для продукування
потомства... Щось таке спостерігається і в нас,
орнітологів. Чи не так, панове?...
10.07.2013, Крим,
Лебедині острови
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436897
Рубрика: Поема
дата надходження 12.07.2013
автор: Олекса Удайко