З вікна машини зиркав ризеншнауцер;
Нам веб-прогнози сповіщали дощ.
І в переддень ми закривали браузер,
Плекаючись надіями, отож.
А все було у гуморі чудовім,
І в лабіринті лісових доріг
Пейзажі відкривались оглядові,
Творивши відпочинку оберіг.
Кар`єр: пісок, вода, швидкі глибини;
Крізь хмари промінь сонця виринав.
А збоку погляд доброї тварини
Доповнював той радості анклав.
Коса піску лежить води посеред,
Мов шлях святого, схований у даль.
До неї шість слідів відкрили двері,
Досліджуючи водяну скрижаль.
Мангал в піску, і тріскіт дров під вітром
Навіювали спогади шістьом –
Свої для кожного, та власним ритмом
Думки кружляли хвилями водойм.
Я вдячний, друзі, вам за честь глибоку!
Коли буденність в вухах дзеленчить,
Як то приємно, віднайшовши спокій,
Провести відпочинком хоч би мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436911
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Oleg Kolibaba