У буковинському селі на весіллях
танцюють чоловічі пари. Бо жінки-
на чужині, на заробітках.
(З газет)
Пробач, що осінь на душі,
І до весни ще так далеко,
А в закордонній пустоті
Живуть згорьовані лелеки.
Вони, такі ще молоді,
Журливо клином пролетіли.
Ми, одне одному тоді,
Заглянуть в очі не посміли...
Часи родинні - ой важкі!
За сотні миль - десь там далеко
У закордонній самоті
Любов оплакують лелеки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437117
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2013
автор: Олег Вістовський