Аргонавт

Якась  бабуся  молиться  за  внука,
За  мене  не  молишся  навіть  ти...
Скінчилась  вся  моя  наука,
В  безоднях  вселюдської  глупоти!
Зустрілись  веди,ази,буки,
Зустрілись  і  сплелися  воєдино...
Щодень  митарства-нескінченні  муки,
Поблякло  все,що  було  цінним!
Померкли  істини,глаголи  й  числа,
Нікчемним  стало  все,що  доти  мислив!
І  наді  мною  темрява,сум*яття  вороння,
Я  аргонавт:шукаю  світло  дня!
       14.03.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437238
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2013
автор: Той,що воює з вітряками