Губляться слова в сплетеній безсуті,
начиняюсь надуманим світом,
лінія аж заморальних вигаданих кіл, зіпсута
розрахувАтися треба буде, все ж митом.
Втрачений і знайдений мій ідеал
лиш не бійся, бо ти це точно він,
моїх дитячих і переддорослих начал,
мазками на створений образ наношу акрил.
Пристрастям скручено голову,
в корені придушено ніяковість
відкладено всі камасутри в іншу сторону,
зібрати вкупу, якось треба душевну розкраяність,
і тішитись написаним рядкам
і завислим у повітрі твоїм непроговореним думкам
нікому більше себе не віддам,
а ти мені лиш на третину привідкрив свій храм.
То був лиш жарт, що менше думаю,
без тебе я безодню світу відчуваю
не хочу опинитись у ролі забутої
не відчуваєш ніжності, тому й мовчиш,
я знаю .......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2013
автор: owl silence