В слова – печаль, у руки - камінці.
Давай, збирай, – вези додому море
Хіба можливо море – у руці?
Можливо все! Думки ламають гори!
В обійми – вітер, в очі – небеса,
І якщо раптом схочеш повернутись
Туди, де з щастям будеш сам на сам,
Потрібно просто спогадів торкнутись.
Пісок, сліди: твої і не твої
Ведуть до хвиль. На небі тануть хмари.
Десь там так само тануть кораблі
І нам лишають тихі світлі чари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437439
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2013
автор: Олександр Гриб