А вітер в душу перекотиполем,
болем палаючим серцю наздогін.
Думкою сльоза важка на волю,
вихлюпує із повних берегів.
Між днем і ніччю на узбіччі , сум
сиріткою лишається в мовчанні.
Завдячуючи випадку,час разом -
чарівна музика, в співзвуччі, рання.
Зосталося кохання без імен,
дозволили єдине слово мовить.
Собі на пам*ять полишили ми
той погляд і цілунок, що говорить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437632
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2013
автор: Вразлива