. ...земля її,
під гоміль, чорной мамцей,
волуново,
підмошим матюком
підмень тримала;
зблідила сонцем зуби,
стерняво дурня вжагула,
мов:
знай,
скільча горлівку частнику,
на взбачу шершенева жвала;
згвала іще,
обжиновым щєплом
вістряних дитинчат вживала жало,
розгойд не скупчила:
колодязной - струмча,
в торопень - річаем джурчайним,
маслак прознави омила,
над вечір - сестричем у вогнища сплина,
по вуглям,
скрадо загульна,
перлила очі жіньченочь,
блазньово, здичка,
щебеталим,
встій ворожні не вистачало…
Про зжодень вложений
не можна змовить про:
коли;
я - є!
Я - тут!
В її вустах,
мій, в бичу винучій,
сучаний подорох -
най уявім...
Її спадковий - птах...
В лімбяний оковир,
закадичаю з ним...
____________________
Цей вірш -
український переклад ось цього:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407398
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437705
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2013
автор: Криптопоэзия Krajzer