Будь ласка, бокал амнезії,
І, мабуть, бокал вина.
Там де помруть вчорашні надії,
Утвориться вічно тремтяча стіна.
Будь ласка, тарілочку щастя,
І грам тридцять людського добра.
Червону ниточку на зап'ястя,
Я і буду неначе нова.
Підмальовані злобою лиця,
І їх безсонячні тихі мрії.
Їм щастя тільки насниться,
А мені, будь ласка, бокал амнезії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437770
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2013
автор: Веруш Далі