Ода Старій українській хатині

Люблю  такі  хатки  і  запах  глини...  
З  них  раптом  виринає...  В  них  душа  
Тієї  давньої  моєї  України,  
Що  загубилася  у  травах  спориша...

 На  неї  гляну  -  і  теплом  зігріє  
Побілена  стіна,  старий  димар...
І  дивна  дивина  у  серці  тліє  
І  враз  зростає  у  добра  стожар.

 І  хочеться  добром  тим  землю  гріти,  
До  грудей  притуливши  клуні  ріг,
Сміятись  й  по-дитячому  радіти:  
Любити  серцем  -  це  ж,  їй-бо,  не  гріх...

17.07.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437887
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2013
автор: Жанна Майская