Вже майже прощаюся з липнем,
Пошерхлою стежкою йду...
Ще трохи - і хвірткою скрипне
Осіння віщунка в саду.
Загубить червоні коралі
В куделях пахучих отав.
Схилилися верби, мов ткалі,
Кужівка бринить золота.
Вилискує сонячна вовна -
Аж гусне цитринна імла!
І, трунку липневого повна,
Шепоче хмільна ковила.
Ще спрагла мелодій і дива,
Спиває душа висоту,
Допоки віщунка зрадлива
Не вилила охру густу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438127
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.07.2013
автор: Наталя Данилюк