дай-но тебе обійму,
янголе мій сизокрилий.
так, щоб аж пальці німіли,
так, щоб про все та й забув.
з ніжних, маленьких плечей
шкіру твою зацілую.
землю від ніг відмежую,
небо примкну до очей.
голову вверх запрокинеш,
поглядом враз осягнеш.
нічка не матиме меж,
ми не відчуємо й фінішу...
родимка кожна твоя
сяє, мов зорі на небі,
хвилями слів ллється шепіт,
так не хвилюють моря...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438148
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.07.2013
автор: Митрик Безкровний