Пустота. І ключі поламали.
Покидали каміння. На всіх.
Розпаковані сріблом цимбали
Видають фіолетовий вдих.
Пустота. І газети найгірші,
Як бестселер забутих років.
Сумніваються висохлі вірші,
Омиваючись пам’яттю днів.
Пустота. І ліричні мотиви
Не плекають любовні сади.
Розв’язавши нудні корективи
Не достатньо
Тяжкої води.
І на чистому небі тепліше,
Та кричати потрібно тихіше…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438166
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.07.2013
автор: Вальдемар Феруменко