Із дитинства, у колисці
Чув ти слово ненька,
Найцінніша вона в світі,
Матінка рідненька.
Коли ж згоди з цим не маєш,
Її не цінуєш,
То зазнаєш горя й лиха
Й ніщо не врятує.
Якщо ж ти її образив,
Вимоли прощення,
Та тоді дарма вже жити
Знай це з тогодення.
Щоб не сталося з тобою,
Її серце чує,
Прилетить в цю мить на крилах
Й тебе порятує.
Куди б не пішов і куди б не поїхав
Її пам’ятай ти усюди,
Але як забудеш про матінку рідну
Прощення тобі вже не буде.
Можливо тебе у житті хтось кохає,
Можливо сумує ночами,
Проте турбуватись, ніхто так не буде
Як образ рідненької мами.
Кращої від нені,
Не знайдеш ти в світі
Тримай її повік в серці
Й буде легше жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438171
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2013
автор: Юрій Бондар