самотність затуляє обличчя стінами
голос хрипне...голос стає ледь чутним
хтось все ще топчеться під моїми вікнами
але все рідше наважується постукати
фарба блідне..... фарба врізається в двері
ключ клацає рідше і голосніше
чомусь голова дістає до стелі
І навіть коробка стає ріднішою
сусіди шурхають в коридорі
своїми однокімнатними
чому комусь не бракує солі?
або хоча б побалакати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438525
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2013
автор: Аль Денте