Вимучені довгожданним очікуванням покращення життя, захмелілі від чужих розповідей про казкові заробітки вирушають у далекі подорожі мої земляки. Нерідко забуваючи підлікувати назбирані за життя слабості, а попадаючи у зовсім інакшу атмосферу, провокують їх загострення, що інколи обертається плачевним фіналом.
Так поспіхом збирався у дорогу -
що і проститись ти ні з ким не встиг...
На заробітки. А попав до Бога.
В бригаду мертвих перейшов з живих.
Чи то платню там кращу обіцяли,
чи від життя втомився і утік -
взяв і помер, і крізь чужі вокзали
уже в труні вертався в другий бік.
Труна розкішна - в нас таких не роблять.
Невже ти ради цього і помер?
Спинися, доле! Розвертай голоблі!
Скромніше прагну жити відтепер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438563
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.07.2013
автор: Борода