про зраду

Давай,  побудь  мені  коханкою
Такою  ніжною,  приємною..
Лікуй  мої  сердечні  ранки
І  байдуже,  що  не  взаємно!
Давай,  побудь  моєю  втіхою
Щоб  зранку
чи  вночі..
Не  довго..
І  порятуй  мене  від  відчаю
Я  буду  прикидатися  знедоленим.
Я  не  скажу  дружині  про  тебе  ні  слова
Я  не  люблю  бачити,як  вона  плаче
Але  я  хочу,  щоб  ти  завжди  була  готова
Хотіти  мене  і  бачити
І  так,  між  іншим,  я  не  піду  ніколи  з  дому
Бо  я  надто  люблю  її  очі
Що  ?
Ти  не  будеш  лікувати  мою  втому  ?
Чого  ж  ти,  дівчинко,  мене  не  хочеш  ?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438574
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2013
автор: malunivna