У темряві, коли скажено шаленіє громовиця,
На тлі небес, закутаних у шати фіолетових відтінків,
Дощ лавою скотився. Скаче з вибриком. Він не бариться
І по калюжах лупотить завзято, як у барабан, і дзвінко.
Зриває вітер листя, виє, їх чіпляючи до шибки.
І б”ються яблука нестиглі, граючи в оркестрі, в підвіконня.
Розсипані попід фіранкою дощу краплинок дрібки.
Ми втрьох з дощем стрічаємо заряджене до тисяч вольт безсоння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438645
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.07.2013
автор: Ліоліна