О, скільки сіл занедбаних навколо!
Кусає серце невимовний жаль.
Зоря самотня заспіває соло,
Й на землю ляже вечору вуаль.
Душа ридає мовчки, серце плаче –
Краса пройде за мить – і буде все.
Повітря вальс танцює – так, неначе
Життя моє на крилах хтось несе…
29.03.07. Підбрусинь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438735
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 21.07.2013
автор: Oleg Gavrilevich