Наївний чужинець

Якось  вранці,  у  місто  чужинець  прибув,
На  вигляд  звичайним,  довірливим  був
Не  гаючи  часу,  до  нього  юнак  підібрався
У  темний  провулок  заманить  намагався.

І  той  наївності  своїй  піддався,
Пішов  за  ним,  не  знаючи  куди,
А  вже  коли  в  чім  справа  догадався,
То  був  хлопчина  не  один,  а  цілих  три.

Коли  ж  хотів  він  звідти  утікати,
Ніхто  не  дав  йому  цього  зробити
Для  цього  розуму  їм  не  потрібно
Відразу  стали  по  обличчю  бити.

Коли  закінчили  брудну  цю  справу,
Пограбували  і  втекли.
А  чолов`яга  бідний  все  ж  піднявся,
Науку  маючи  на  все  життя.

Не  варто  незнайомцям  довіряти
Робити  все,  що  з  їхніх  вуст  злетить,
А  коли  станеш  про  це  забувати
Згадай  цю  байку,  хоч  на  єдину  мить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438887
Рубрика: Байка
дата надходження 22.07.2013
автор: Юрій Бондар