моєму спогаду
присвячується
як ти, любий?
все куриш і пишеш вірші?
а, пробач, я забула. ти ж кинув, вже з місяць як.
ти мені не подзвониш, я знаю, ніколи більше.
у мене - вже нόві. у тебе - давно вже інші,
тепер, знаєш, буде лиш так.
як ти, любий?
все бродиш містом ночами?
все п'єш чай без цукру і дзвониш комусь уночі?
я ще, мабуть, десь рік тобі буду у шибку дощами,
ще півроку - тягнутиму спогади, мовби кліщами,
ще мить - догоратиму сяйвом свічі.
як ти, любий?
цілуєш її у щоку на прощання?
вона знає, що ти мене кличеш ночами крізь сон?
ти для мене один такий.
перший і, мабуть, останній.
бачиш, як усе вийшло...скоріше війна, не кохання.
буває так, любий.
мовляв, се ля ві, пардон.
© bellami
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2013
автор: bellami