До тебе мої думки линуть,
З тобою я живу у снах,
А серце тільки плаче й квилить
Так, що не скажу в словах.
У ньому лиш зосталась невимовна туга,
А в душі – несказані слова.
І кожної клітиночки напруга
Стає, як Ахіллесова п*ята.
Не можу я сказати й слова,
Не можу передати біль душі.
Нікому не довірю цю розмову.
Набридли ви , іуди, набридли геть усі.
Не хочу більше я вас чути,
Не хочу лицемірства і «порад».
Залишу все так, як має бути,
Бо кожен з вас моїм падінням рад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438988
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2013
автор: Оленка Руденко