Носиш Христа на шиї,але не в серці,
В серці носиш заздрість,злобу,хіть!
Ти став рабом власних рефлексій,
Зібрав в собі ти гнилизну століть!
Самотність,як остання,найвірніша коханка,
Друзі-манекени-необхідні атрибути дня!
Такі буденні й нецікаві ранки,
Такий нікчемний,безталанний я!
23.07.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438996
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.07.2013
автор: Той,що воює з вітряками