Життя. Дивна річ. Тут воно є,
А там вже й нема.
Тільки була щаслива жінка, а тепер сумна вдова,
Батьки вчать дітей, все життя йти до мети,
А тут одна мить, і діти сироти.
Чому воно таке несправедливе?
Адже дитинство в них було щасливе.
В одну ту мить батьки пішли у небуття
А у дітей обірвалося усе життя.
Тепер вони підуть по дитбудинках,
Надіючись найти собі прихистку,
Може їх хтось всиновить і вдочерить
Намагаючись їм дати життя з казки,
Але ніщо їм не замінить батьківської ласки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439086
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.07.2013
автор: Юрій Бондар