Вєталь

Жив  колись  Віталя  Пуцік,
і  був  сильний  він  в  науці,
любив  приклади  рішать,
на  баяні  вмів  іграть,
його  дєвки  полюбляли,
в  потолок  окропом  стяли,
але  він  був  жеребцьом,
із  желізним  ТАМ  кольцом,
він  любив  один  лиш  раз,
в  садіку  і  для  отвода  глаз!
вєталь  пуцік  був  крутим
лавєласом  азарним,
всі  дєвки  його  любили,
раді  нього  ноги  брили,
губки  красили  красіво...
та  в  одної  була  ксіва
та  шо  вєху  покохала
і  ночей  не  досипала
звали  дєвку  вєра  попа,
вона  була  дочкой  копа!)
Гангстєр-парєнь  був  вітаха,
в  ньогго  в  клєточку  рубаха,
а  за  поясом  наган,
він  не  простооо  так  пацан!
вєра  ж  тоже  та  ше  штучка,
як  велика  каки  кучка,
гарна  була  прям  як  рожа.
геть  на  галкіна  похожа,
груди  були  як  кокоси  -
як  махне  -  зламає  носа,
губи  прямо  як  ті  маки
розпливлися  на  пів  сраки
ну  не  сраки  а  обличчя
разниця  там  невеличка!
двіжкувать  любила  в  клюбі,
геть  жестоко  так  і  грубо!
вєра-наша  гєроїня,просто  дєвушка-богіня,
всі  хотіли  її  хлопці  хоч  разок  шльопнуть  по  попці,
та  вєрона  не  така
не  вживає  табака
не  пьє  пиво  та  горілку
любе  шоколадку"Мілка"
откормила  собі  жопу,
люблять  всі  вєроньку  Попу!)
тільки  є  одна  проблєма,
нерішаєма  ділєма  -
вєталю  вєру  геть  не  любить,
скоро  він  її  погубить!
вона  ж  бідна  геть  у  стресі,
шо  робити  цій  принцесі?!
вона  перестала  їсти,
очі  геть  на  мокрому  місці,
геть  вєруня  забухала,
хлопців  на  кутку  перестріляла,
но  паскольку  папа  мєнт  -
він  ісправив  цей  момєнт,
вєру  нашу  не  посадили,
геть  усе  їй  всі  простили,
і  задумався  вітаха
"що  же  ж  то  є  за  діваха?"
вєталь  довго  думав-день,
поняв  він,шо  він  олень
бо  таку  дівчину  файну
може  трошки  неохайну
провтикав  він  навсігда
утєкла  в  рєкє  вада.
поняв  вєха-це  облом,
зробив  вєрі  перелом
розірвав  їй  дві  ноздрі
а  їдрі  його  у  дрі!)
в  попу  всунув  агурєц,
но  це  був  шетне  конєц!
дав  у  глаз  з  лівої  пятки,
це  не  шуточки,рібятки!
одкусив  як  тайсон  вухо,
дав  іще  чотири  плюхи,
поки  вєра  согласилась
на  сім'ю!і  поженились!
создали  преступну  банду,
назвались  вони  "карамба",
і  діток  було  в  них  куча,
всі  красіві  й  усіх  кручє!
ох,любов  була  безумна
мама  була  дуже  умна
тіки  діти  шось  не  сильно
папа  вчив  їх  геть  насильно!всі  тікали  з  дому  в  них
і  кричали  "папа-псих"...
вєра  попа  жінка  мила
раньше  ноги  вона  брила
губи  красила  помадкой
не  лягала  рано  спатки
полюбляла  парня  вєху
не  було  у  них  і  спєху!
Та  состарілася  вєрца,
їй  любов  як  сраці  двєрца,
зморшки  впали  на  чоло,
не  бриті  ноги  вже  давно,
і  артріт  щпигає  в  ногу,
як  виходе  на  дорогу,
остеохандроз  замучив,
болячок  велика  куча.
ну  а  вєталь-папа-псіх,
здоровіший  за  усіх,
щеголяє  по  селі,
дєвок  шпилить  у  ріллі,
пропива  усю  зарплатту
отака  біда,рібята...


спільно  з  Іриною  Ковачевич)
написано  на  парі  української  літератури  в  10  класі)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439233
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2013
автор: Олька Оленька