Донечці

заходить  сонечко  без  поспіху  за  обрій,
все  небо  в  зорях,  наче  решето,
вже  на  поріг  ступає  вечір  добрий,
одяганий  у  місячне  пальто...

стомились  ніженьки  твої  весь  день  стрибати,
і  вітерець  вже  кісоньки  порозплітав,
пора  вже,  донечко  моя,  до  хати,
подякуй  Господу,  що  день  нам  дав...

лягай,  дитиночко,  у  ліжечко  швиденько,
я  вкрию  ковдрою  тебе.  Не  бійся,  спи...
яке  ж  безцінне  ти,  моє  рідненьке...
надію  маю  -  бачиш  гарні  сни...

а  завтра  знову  день,  як  Божа  воля,
прокинешся  дорослою  ти  вже...
яка  ж  тебе,  дитя,  спіткає  доля,
моя  молитва  від  біди  убереже...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439284
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2013
автор: na_TASHA