Тобі я вірю, любий, як собі,
І знаю - віри квітку не зламаєш.
Вона, тендітна, перед заздрістю юрби
Встоїть... Бо її вірністю тримаєш.
Як круки, підступи кружляють біля нас
Людей дволиких "праведні" зізнання.
Нам павутина не страшна із їхніх фраз,
Бо вірю я тобі й твому коханню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2013
автор: Рижулька