Ти питаєш чом сумний я буваю,
Чому серед квітів навіть страждаю,
Чом не ховаюсь в дубовому гаю,
Чому не літаю до небокраю.
Поламав у коханні я крила,
І печаль мене сумом накрила,
Я стою на краю небосхилу,
Ніби досі чекаю на милу.
З мене люди досі сміються,
Мошкарою дотепи в'ються,
Та надію я не втрачаю:
Вдвох летимо до небокраю.
23.07.2013
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439409
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Левчишин Віктор