Не безсонням страждає душа,
А в сльозі умивається думка.
І вимолює твердість в собі,
Йде самотньо мовчанням в юрбі.
Насолода в кав*ярні життя,
Прошумілі нарізно літа.
Ти в обіймах з гладким товстосумом,
Я здаля - з гіркотою і сумом.
В новий день і вже без помилок,
Стіни не дають зробити крок.
Позбавитися б страхітливих дум,
Ми знов закрились,і малюєм сум...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439420
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Вразлива