Зачиняється дверь, і притулку шукає самотність
В цій по волі моїй й не по волі сумній порожнечі.
Ще тримають думки ті часи, де жила безтурботність,
І на згадку яких залишилися зламані речі...
Не пишу я нових сторінок, не будую фортецю -
Що могла - боронила, до поки не вистипув піт.
Не охоплять долоні знайомі осунені плечі,
Не зігріють коханням, що стало холодним мов лід.
Я тобі все тепло, я тобі - безпорадні надії,
Я тобі - целий Всесвіт в кишені - лиш тільки бери...
Обірвалось. Не склалось. Пішло. Залишилися мрії,
Та й для них невідкладно на потяг придбаю квитки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439421
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Діва