Такі дивні люди

Такі  дивні  люди,
Такі  дивні  ми.
Дощить  за  вікном  маршрутки,
Старі  спогади,
Нові  думки.
Не  збудувати  нам  майбутнього,
Ми  надто  різні.
Ми  навіть  не  ми,
Просто  я  і  ти.

Не  йди.  Залишайся.  Мене  обійми.
Кричи.  Ображайся.
Та  тільки  від  мене  не  йди.
Не  йди  від  мене,  зажди.

Ти  -  моя  жива  вода,
Вип`ю  тебе  до  дна,
Назавжди  залишайся,
Коли  ти  поруч  -
Навіть  біда  мені  не  біда.
Вкотре  між  нами  стіна.
І  ти  не  мій,
Я  -  не  твоя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439463
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Іванка Костів