Я складаю звичайні слова,
І здається буде достатньо,
Щоб від їхнього тепла,
Загорілося багаття...
Я малюю свої мрії,
Лівою рукою вночі,
Інакше просто не вмію,
Тримати вогник в пітьмі...
А навколо чомусь кричать,
Всі рвуться нагору,
Така сильна - слабка стать,
Заплакав би від цього Гуру...
Хай там що, я ж пишу,
Не знаю - добре чи ні,
Мені так класно внизу,
Дивитися на дощ у вікні...
В мене є все. що треба,
Хліб, вино і чай,
Кусочок темного неба,
Тільки собі вибирай...
Бо гармонія світу безмежна,
Можна сидіти хоч на стелі,
І щоразу обережно,
Відкривати в невідомість двері...
Знову вийшов цікавий сюжет,
Мабуть це таки загадково,
О, я великий естет,
Все впорядку, все чудово...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439516
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Мандрівник