Житомирщина, краю рідний мій!
Дивлюсь в поля і бачу там кургани.
Той кожен пагорб,- свідок твій живий.
Кургани ті - на тілі твоїм рани.
Хто в них лежить під товщею землі?
Хтось із князів, старійшин, полководців?
Для них століття - проміжки малі.
Набіги пам'ятають інородців.
Кургани, свідки сивої давнини!
Я приклоняю голову й коліна.
Ми слави вашої нетлінної сини.
Ми ваша пам'ять й воля соколина!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439531
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Ukraine55