Думи рояться
зачаті у пору зимову.
Холодно стало,
бо сонце за хмарами знову.
Ніч наступає
і зорі всміхаються блиском.
Очі твої
так далеко від мене і близько.
Наші алеї
засипані липовим цвітом.
Медом розлука
і чаша буває не спита.
Хиляться вербами,
квітами, небом і літом
Наші путі,
що світанками тихо одіті.
Вечір сумує
і місяць у небі стрічає.
Я його бачу
і ти його бачиш, я знаю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439627
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2013
автор: Тамара Васильєва