Пробач мене, за ці страшні слова,
Але, тебе ніколи не кохав я.
Ти пристрасна, гаряча і жива,
Проте, цього замало для кохання.
Пробач за те, що причиняю біль.
Можливо, навіть, що плюю у душу.
До речі, в моїй справжній буревій,
Оскільки я казати все це мушу.
Ти не моя, і я давно не твій вже.
На карті наші стежки розійшлися.
І боляче щось в серці ріже.
Так стрімко почуття повз пронеслися.
Вони спинялись - ми від них тікали,
Вони наздоганяли та дарма.
Не раз про почуття ми забували.
І ось тепер – прощатися пора.
…
Пробач мене, за ці страшні слова,
Але, тебе ніколи не кохав я.
Можливо ти й була колись моя,
Але чи справді то було кохання?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439676
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2013
автор: Ірина Веретіна