Звісно найлегше опустити руки ,
сказати собі : 'Це не під силу"- обернутись і піти.
Не всі шляхи нам піддаються, не всі стежини щоб ними йти.
Та коли мрія в серці тріпочить,
і прагне здійснення душа
- ти допоможи їй, врятуй від фатуму ножа.
Спіткнувся, впав - продовжуй хід,
- можеш навіть не вставати, повзти,
продовжуй рух ти до мети
негоже на початку програвати...
Можливо моя лірика нудна,
немає смислу зараз слово,
друже, для тебе порада моя -
продовжуй за неї боротись знову і знову.
Бо ліміт життя немов струна хоч і мелодійне та не довговічне,
жаль буде коли синам замість доброго слова в спадщину дістанеться щось інше.
Будьте вперті , не нахабні,- не шукайте легких шляхів,
бо те що легко дістається не має цінності зовсі'м.
В бою важкім а то й словеснім - ворога душею полюбіть,
в нім на волю Божа іскра рветься, такою ви його й прийміть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439734
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2013
автор: Вулична Хуліганка