Знаєш, зараз і в театр марно ходити,
Марно купляти квитки і в кіно,
Життя- тепер постановка,
Дешеві актори, сценарій, вино.
Красиві манери, найсолодша брехня,
Манить екранів блиск і гламур,
Я грати відмовилась,
не бачу себе серед скульптур.
Їхні вуста озвучують давно визначений текст.
Вони -богині цього жанру,
Вони красу перетворюють в процес.
Їм мало пафосу, гламуру і сарказму.
Маска їхня, замість лиця,
Штучні вії, штучні ікони,
Штучна пісня, штучна душа
- Такими долають, ляльки, перепони.
Маючи гроші, славу , піар,
Дорогі камінці, шикарні машини,
ідучи під оплески, звучання фанфар.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ , ВОНИ НІКОЛИ НЕ БУДУТЬ ЖИВИМИ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439766
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2013
автор: Вулична Хуліганка