Пам’ять снігом думки засипає,
Падолистом кружляє любов,
Осінь краплями стукає знов.
Ох, любов..
А чи може зима в цьому краю?
Я не знаю, нічого не знаю…
Ти, як зірка блукаюча в небі.
Після бурі й небачених злив,
Фарби дощ і дороги всі змив.
Справді, змив...
Пам’ять тільки яскрава у тебе.
Ой, не треба весни, ой, не треба…
Свій вінок я на воду пустила,
Ти дивився, а вітер поніс
Назавжди в нікуди з моїх кіс.
Ой, поніс...
В нелюбові чому така сила?
Я любила, я справді любила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439818
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2013
автор: Тамара Васильєва