Я заховав свій власний світ
В долонях, під прибоєм.
І кинув в ноги синій лід,
Щоб не втекти – без бою.
--------------------------------------
А кожен, хто не зміг
Очима світ збагнути,
Той вже пішов, і ліг,
Бо вранці мав заснути.
І я не маю час
Сидіти і чекати,
Щоб цей нічний Пегас
Зумів усіх здолати.
Та лиш зелений спів
В повітрі не згасає.
Для них не варто слів.
А цілий світ – вмирає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439851
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.07.2013
автор: Вальдемар Феруменко