Людино, проміняла ти коня
На бездушну машину.
Мотор гарячіше вогня,
А замість ніг- глухі шини.
На місце серця- пустота.
Швидка і модна- красота.
Але машина вже твоя,
Чого не скажеш про коня.
У коней є своя душа
І їй байдуже до гроша.
У них є норов і любов,
Тече в їх жилах справжня кров.
А щоб коня опанувать
З ним треба товарищувать.
Хто в цьому ділі вже мастак-
Тому кататись просто так.
Хто його б'є хлистом й лякає-
Тому кінь це запам'ятає.
З конем дружи і вірним будь,
У цім любові справжня суть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439912
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2013
автор: Маргіт