Пасеться кінь, трава по груди.
Протупотів сікач-кабан.
За ним полюють, мабуть, люди.
Уважно слухає тарпан.
Бабак сховався в свою нірку.
Змія сповзла у чагарник.
Замурував тарантул дірку.
Швиденько заєць кудись зник.
До крові вовк далеко виє.
І гуркотить геть вся земля.
На Русь іде орда Батия.
І смертю тхне десь звідтіля...
Кров'ю окрасились води.
Дзвін як набат гуде.
Всі піднялись народи.
Орда по землі іде.
Стали однією стіною.
Плече до плеча, в ряд.
Закрили Вітчизну собою.
Та й досі в курганах лежать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439927
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 27.07.2013
автор: Ukraine55