Не хочу розлучатися,
І очі твої кажуть те саме.
Душа моя... у ній помалу більшає тебе.
Ти сонце моє, втіха і опора,
Надія і весняна усмішка посеред зими,
Нова, незвідана галактика простора.
Так боляче, так важко і так пусто,
Без тебе, серденько моє,
Таки увірветься струна душі, загусла в самоті...
І все не те, думки, надії... люди вже не ті.
Ну як я умудрилася так покохати,
А ти так щиро щастя дарувати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2013
автор: Ксенія К.