Сон. А він давно уже не сниться,
Я лечу.Я пролітаю поміж ріки,
Та не знаю я куди дивиться,
І не знаю я ще жити скільки.
А життя,як сон,плине повсюди,
В дім,квартиру.В місто і село
Де тільки проживають чесні люди,
І де Дитя Божественне жило.
Все піднімається,і тихо рветься,
Пролинає шумом лісу і небес,
Чути стукіт змертвілого серця,
Що володар його давно вже воскрес
Душа в емоціях лине,женеться,
і мертве стає вже живим,
А той хто любить,най озирнеться,
Хто лишиться в горі із ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440047
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2013
автор: ПростоДен