Хто ти така, що нівечиш мене з глибини?
Яка у тобі непояснена темна сила,
Перетворює сльози мої у холодні краплі води,
Що разом із вітром рвуть у шмаття мої вітрила.
Хто ти така, що піднімаєш мене до висот?
Які на тобі білосніжно-сріблясті крила,
Направляють мій компас у найближчий південний порт,
І наповняють груди відчуттям неземної сили.
Хто ти така, чому зіткана з протиріч?
Чому у тобі стільки муки і поряд втіхи,
Чому ти мовчиш, коли залишаємось віч-на-віч,
І говориш до вітру, коли я від тебе поїхав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440067
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин