Ну, чому зараз все з нового абзацу,
Ніхто навіть не дає нового шансу.
Безжалісно мене карає доля,
Ти кажеш, що я вже не твоя…
Як боляче на душі стає,
Немов навпіл розриває!
Твої гострі слова врізаються в серце
І розбивають мене на скельця.
Завмираю в тишині -
З надією, що з’явишся ти в ній.
Порушиш той спокій звичний,
Для тебе зовсім неможливий…
Серце моє тужить,
Питаннями мене мучить…
Душа не має спокою,
Та що ж це з тобою?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2013
автор: Ірена Смачило